This article must adhere to the biographies of living persons (BLP) policy, even if it is not a biography, because it contains material about living persons. Contentious material about living persons that is unsourced or poorly sourced must be removed immediately from the article and its talk page, especially if potentially libellous. If such material is repeatedly inserted, or if you have other concerns, please report the issue to this noticeboard.If you are a subject of this article, or acting on behalf of one, and you need help, please see this help page. |
This article is rated Stub-class on Wikipedia's content assessment scale. It is of interest to the following WikiProjects: | ||||||||||||||||||||||||
|
Autobiography
editPlease, feel free to translate and reorganize the article. Sashazlv 00:47, 9 Jan 2005 (UTC)
АВТОБІОГРАФІЯ кандидата на пост Президента України
Я, Грабар Микола Федорович, народився 23 листопада 1962 року у м. Хусті Закарпатської області, Україна. Національність – українець. Громадянин України. Освіта вища. Юрист, економіст. В 1984 p. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, спеціальність правознавство. В 1995 p. – Київський інститут народного господарства, спеціальність фінанси та кредит. В 1979 році закінчив із золотою медаллю Хустську середню школу № 3. Свою трудову діяльність розпочав в 1979 p. слюсарем Хустського комбінату комунальних підприємств. З 1979 по 1984 роки навчання на денному відділенні юридичного факультету Київського держуніверситету. В 1981-1984 p.p. – приймальник пункту прокату Київського ВО “Київпобутрадіотехніка”. В 1985-1986 p.p. – юрист Київського лісгоспзагу Київського облуправління лісового господарства. З 1986 по 1990 роки працював в прокуратурі міста Києва на посадах стажера, помічника прокурора, старшого помічника прокурора Ленінградського району м. Києва. З 1990 по 1994 роки – працював головою постійної комісії Київради по правопорядку та боротьбі із організованою злочинністю. В 1994-1998 p.p.– народний депутат України 2 скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку. З 1998 року і по теперішній час – адвокат адвокатури м. Києва. В 1990, 1994 та 1998 роках тричі обирався депутатом Київради від Леніградського району м. Києва. Засновник та Президент Всеукраїнського центру захисту прав людини та голова Української спілки боротьби з мафією та корупцією. Один із організаторів та засновників партії “Реформи та порядок”, членом правління якої був у 1997-1998 роках і з якої добровільно вийшов у 1998 році. Безпартійний. Одружений. Дружина, Грабар Марія Олександрівна, історик, юрист, і заступник генерального директора юридичної фірми. Донька, Грабар Марина Миколаївна, студентка юридичного факультету Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. В Україні проживаю з 1962 року. Не судимий.