Vasyl Nahirnyi (Ukrainian: Василь Степанович Нагірний; 11 January 1848 – 25 February 1921) was a Ukrainian architect, public figure.
Vasyl Nahirnyi | |
|---|---|
| Василь Нагірний | |
 | |
| Born | Vasyl Stepanovych Nahirnyi 11 January 1848 Hirne, Austrian Empire (now Ukraine) |
| Died | 25 February 1921 (aged 73) |
| Nationality | Ukrainian |
| Alma mater | Lviv Technical Academy, Fédérale Polytechnique de Lausanne. |
| Occupation(s) | Architect, public figure |
Biography
editVasyl Nahirnyi was born on 11 January 1848 in Hirne, now the Hrabovets-Duliby rural hromada of Stryi Raion, Lviv Oblast, Ukraine.[1]
In 1871 he graduated from the Lviv Technical Academy, and in 1875 from the Fédérale Polytechnique de Lausanne. Nahirnyi lived in Zurich, worked in design offices and government agencies in Switzerland.[1][2]
From 1882 in Lviv. He co-founded societies, including "Narodna Torhivlia" (1883), "Zoria" (1884), "Dnister" (1892), "Sokil" (1894), "Narodna Hostynytisa", and the Society for the Development of Rus' Art (1898, together with Ivan Trush, Mykhailo Hrushevsky and Yuliian Pankevych). In 1885-1890 he was the editor-in-chief of the newspaper "Batkivshchyna".[1][2]
Family
editFather of architect Yevhen Nahirnyi,[1] great-grandfather of singer Kvitka Cisyk.[3]
Works
editIn 1898 he participated in the "First Rus' exhibition of art", where he presented his architectural works.[1]
The author of more than 200 churches (mostly brick), with forms of neo-Romantic and neo-Byzantine styles and techniques of folk wooden architecture. From 1905 he worked together with his son Yevhen.[1]
Nahirnyi is also the author of the People's House in Borshchiv, Ternopil Oblast (1908).[1]
Memorials
editOn 30 December 2018, a monument to Vasyl Nahirnyi was unveiled in his native village.[4]
References
edit- ^ a b c d e f g Нагірний Василь Степанович / Ю. О. Бірюльов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020.
- ^ a b "1848, народився архітектор Василь Нагірний". Ukrainian Institute of National Memory.
- ^ Роксолана Попелюк (2021-04-01). "Українські корені американської Квітки". Локальна історія.
- ^ "Пам'ятник Василю Нагірному відкрили в селі Гірне". Фотографії старого Львова. 2019-01-13.
Sources
edit- Бобош Г. Стежками життя та творчості Василя Нагірного (1848 — 1921) // Народознавчі Зошити. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. — No. 2. — S. 347–355.
- (in Ukrainian) Дуда І., Пиндус Б., Нагірний Василь Степанович // Ternopil Encyclopedic Dictionary: in 4 v. / editorial board: H. Yavorskyi and other, Ternopil: "Zbruch", 2005, V. 2: К—О, S. 588—589. — ISBN 966-528-199-2.
- Слободян В. Церкви Василя Нагірного // Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація". 1994. No. 2.
- Лев Х., Слободян В., Філевич Н. 100 церков Нагірних. Ч. 1: Церкви В. Нагірного. Л., 2013.
- Нагірний В. З моїх споминів Archived 2022-01-23 at the Wayback Machine. — Львів, 1935.